МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА РАДА

ДЕПАРТАМЕНТ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ

«СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 37»

ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

«Створення інноваційної моделі навчального закладу через формування динамічних груп в умовах семестрово-блочно-залікової системи навчання»

(Наказ Департаменту освіти та науки Дніпропетровської державної адміністрації «Про проведення дослідно-експерементальної роботи на базі комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №37 Дніпропетровської міської ради» від 10.07.2015р. )

Державна  національна  програма   «Освіта   України ХХІ ст.» одним із шляхів реформування освіти бачить реорганізацію роботи шкіл для  відпрацювання і відбору ефективних педагогічних інновацій і освітніх методик.

         Новою організацією навчально – виховного процесу, котра зближує навчальний процес із природними психологічними особливостями людського сприйняття, є семестрово – блочно – залікова система навчання.

Впровадження семестрово-блочно-залікової системи навчання в загальноосвітньому закладі  зумовлено необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, прискорення інтеграції України у міжнародний освітній простір.

В рамках начання в режимі семестрово-блочно-залікової системі  учень отримує можливість розвивати компетенції, необхідні для підвищення професійно - кваліфікаційного рівня, і в той же час розвивати здатності до життєвого самовизначення, саморозвитку і конкурентоспроможності в соціально-професійному аспекті.

Семестрово-блочно-модульної системи навчання дозволяє здійснити перехід від принципу загальної освіти, однакового для всіх, до утворення за особистісним здібностям і суспільним потребам, створення для учнів адаптивного розвиваючого освітнього простору.

1.  Нормативно – правове забезпечення 

2.  Закону України «Про загальну середню освіту»

3.  Закон України "Про загальну середню освіту";

4.  Указ Президента України № 344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року»

5.  Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні" від 30.09.2010 № 926;

6.  Державна національна програма "Освіта: Україна ХХІ століття";

7.  Національна доктрина розвитку освіти;

8.  Положення  про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності(Затверджено Наказом Міністерстваосвіти і науки України07.11.2000  № 522(у редакції наказуМіністерства освіти і науки,молоді та спорту України30.11.2012 № 1352)Зареєстровано в Міністерствіюстиції України18 грудня 2012 р.за № 2111/22423.

9.  Лист ІАМЦ департаменту освіти та науки, молоді та спорту Запорізької міської ради від 24.09.2014 № 03-04/135 «Про підвищення ефективності  та результативності 40-хвилинного уроку»

10.                     Теоретичні засади технології блочно-модульного семестрового навчання за  С.І. Подмазіним (Подмазін С. І. Семестрово-залікова форма організації навчального процесу в школі – Запоріжжя: ЗОІУУ, 1994., Теорія та практика семестрово-блочно-залікового навчання та 12-бального оцінювання знань учнів. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.)

Семестрово-блочно-залікова система навчанняв школі впроваджується з метою:

1.     Створення в школі комфортних психологічних і фізіологічних умов.

2.   Чіткої організації праці вчителів  і учнів для найбільш оптимального режиму роботи, що дозволяє оптимізувати навчальне навантаження, знизити втомлюваність, підвищити динаміку їх працездатності.

3. Зменшити рівень негативного впливу навчальних навантажень на здоров’я учнів.

4. Формування в учнів цілісної системи знань з усіх предметів.

5. Підвищення рівня якості навчання учнів.

6.  Виховання в учнів сумлінного ставлення до результатів своєї праці.

7. Активізації роботи вчителів по оновленню та удосконаленню змісту і методів навчання.

Теоретичні основи

блочно-модульного семестрового навчання

Традиційна класно – урочна система навчання має ряд суттєвих недоліків:

-   учні не встигають глибоко осмислити матеріал, який вивчають, через його швидку зміну;

-   учитель на традиційному уроці у 8-11 класах опитує учнів або пояснює новий матеріал;

-   щоденно учні вивчають 4-7 різнорідних предметів, а протягом тижня 10-15 предметів;

-  на перехід від одного предмета до іншого школярі витрачають багато енергії, адже протягом дня кожен наступний урок неначе стирає враження від попереднього, знецінюючи його значимість;

-  постійна зміна уроків, кабінетів, учителів розпорошує увагу учнів, є однією з причин їхньої підвищеної нервозності, швидкої втоми, низької ефективності навчальної праці;

-  у другій половині дня учні змушені готуватися до уроків на завтра - а це ще 4-5 предметів; як мінімум, 10 різнорідних інтересів протягом дня - 10 пережитих вражень, які найчастіше між собою не пов’язані    ( постійний калейдоскоп предметів);

-   щоденно перед учителем виникають непрості соціально – психологічні проблеми: на кожному уроці перед ним новий клас зі своїми навчальними, віковими і психологічними особливостями, що потребує від учителя високого вміння перебудовуватися. І цей перелік недоліків традиційної класно – урочної системи можна було б продовжити.

Що ж дає семестрово – блочне навчання?

1.     Забезпечення більш цілісного, міцного сприйняття і засвоєння учнями цілого ряду предметів, на виконання яких у навчальному плані відведено1-2 години на тиждень.

2.     За багатогодинні заняття одним предметом увага учнів не згасає, а, навпаки, зростає. Блочна побудова дозволяє дитині спокійно працювати над засвоєнням нового матеріалу.

3.     І вчителі, й учні налаштовані на тривалий зв’язок і взаємодію один з одним. Учитель і учень краще пізнають один одного. Учитель має значно більше можливостей для виявлення причин труднощів у навчанні, особливостей працездатності кожного учня.

4. Ця система дає можливість скоротити кількість предметів у кожному  триместрі. Щодня і щотижня. Кількість предметів, які учні вивчають протягом учбового дня, не перевищує трьох ( інколи чотирьох). Завдяки цьому  зменшується для учнів кількість  домашніх підготовок. Зменшується і обсяг домашніх завдань, бо вчитель багато встигає зробити на уроці.

Вільний час у другій половині дня учні використовують для занять умузичних і спортивних школах, у студіях, гуртках, секціях.

5.  Немає так званої “розкачки”: учні продуктивніше працюють, у них розвивається почуття відповідальності, формується здатність до самооцінки.

6.     Є можливість частіше використовувати нестандартні уроки: уроки – семінари, уроки – конкурси, уроки – лекції, уроки – екскурсії, уроки – корекції знань.

7.     Змінюється система контролю як учня, так і вчителя.

8.     З боку санітарно – гігієнічного: легшим став портфель учня. Менше пересувань пошколі (“міграція” зменшується вдвічі).

9.     Для вчителів, які працюють у багатьох паралельних класах, за семестрово – блочною системою зменшується вдвічі кількість підготовок до уроків, зменшується кількість учнів у триместрі. Зменшується кількість класних журналів, які вчитель мусить заповнювати.

Загальнахарактеристика системи

            Семестрово – блочно – заліковий режим навчання (СБЗН) – це інноваційна система організації навчання, восновному якої покладено вже апробовані форми навчальноїроботи, оскільки саме співвідношення цих форм утворюєінноваційну систему, систему, в якій  якість як мета ізавдання, а також можливості її досягнення суттєвовідрізняються від традиційної системи. Основними елементамисистеми : семестри, блокове викладання предметів,п’ятиденний робочий тиждень, спарені 40хвилинні уроки,додаткові індивідуальні заняття, тематичні і підсумкові заліки

Семестрово-блочно-залікова система навчання вводиться з 5 по 11 клас.

П’ятиденний навчальний тиждень

            П’ятиденний навчальний тиждень реалізується для всіх вікових ланок школи на підставі документів Міністерства освіти і науки України ( п’ятиденний навчальний план). П’ятиденний навчальний тиждень дає можливість збільшити час для відпочинку і відновлення сил учнів і педагогів, а також спілкування дітей з батьками. Підвищується виховна роль родини.

Семестровий розклад занять

Весь навчальний рік ділиться на 2 семестри (4 чверті з канікулами між ними).

Блокове викладання предметів

  У середніх і старших класах ( 5-11 ) упродовж кожного семестру викладаються не всі предмети, а лише деякі( приблизно 70 %). При цьому всі предмети відповідно до специфіки розподіляють на блокові і наскрізні. До наскрізних предметів ( які викладають постійно)належить іноземна мова, фізкультура, музика образотворче мистецтво, трудове навчання.

Екзаменаційні предмети викладаються у 2 та 4 четвертях;

Окремо викладаються предмети з максимальним коефіцієнтом складності (наприклад, якщо у 1,3 четвертях викладається геометрія, хімія, українська література, то алгебра, фізика, українська мова викладається у 2 та4 четвертях);

Літератури (українська та світова) викладаються у різних четвертях;

Припустима концентрація одного предмета на тиждень — 2-4 пари.

Технологія блокового викладання предметів допомагає “зануритися” в  предмет, що створює передумови для отримання системних, ґрунтовних, глибоких знань.          Окрім  цього,   усувається   перевантаженість   учня   предметами ( частина предметів викладається в різних триместрах ). Зменшується вірогідність такого негативного явища як інтерференція ( накладання) знань, наприклад: в українській і зарубіжній літературах, в російській та українській мовах. Найважливішим досягненням блокового викладання предметів є зменшення непродуктивної взаємодії в системі “вчитель – учень”. Удвічі – втричі зменшується кількість невстигаючих учнів, з якими вчителеві доводиться додатково працювати впродовж семестру. Природно, якість педагогічної взаємодії при цьому підвищується.

Спарені скорочені уроки ( 40 +40 )

            Зважаючи на можливість блокування, всі предмети в середній і старшій ланці викладають парами. Це насамперед вирішує питання оптимізації денного навантаження в умовах п’ятиденки. При цьому за 80-хвилинну пару можна пізнати не менше, ніж за два окремих 45-хвилинних уроки ( зрозуміло, якщо при цьому дотримуватися певних дидактичних, психологічних і методичних принципів). Зокрема, учні готуються до 3-4 предметів замість 6-7, як за звичайної системи. Між 40-хвилинними уроками – парами – перерви 10 хвилин.

Розклад дзвінків

Але, мабуть, найважливішим результатом запровадження скорочених спарених уроків є економія 5 хвилин робочого часу щоуроку ( без втрат під час процесу пізнання!), які пізніше ефективно використовуються у вигляді додаткових індивідуальних занять (ДІЗ).

Додаткові індивідуальні заняття

         У кожного вчителя підраховуються всі п’ятихвилинки від кожного уроку за тиждень ( наприклад, при 18 годинах – 90 хвилин). Накопичений у такий спосіб час планується в розкладі занять як додаткове індивідуальне заняття (ДІЗ), які проводять після основних уроків. Одне заняття не повинно тривати понад 1,5 годин, крім тих випадків, коли в цей час проводяться екскурсії, тривалі ігри, прийом заліків тощо. Тому кожен учитель, як правило, впродовж тижня має 1-2 додаткові заняття, які використовує для допомоги невстигаючим учням, зміцнення і поглиблення їхніх знань, розвитку інтересу до даного предмета, для здачі і перездачі заліків. Учитель відповідно до навчальних проблем і завдань визначає дітей, яких запрошує на ДІЗ, і розробляє план роботи з ними. Отже, ДІЗ – це внутрішня диференціація, втілена в зовнішню форму!

Ефективне використання ДІЗ допомагає вирішити проблему невстигаючих і педагогічно занедбаних учнів, сформувати в більшості дітей цілісну систему знань, тобто підготувати до підсумкового заліку.

Отже, розрізняють наступні види ДІЗів :

-           індивідуальні - проводяться при наявності одного або декількох учнів, які з різних причин мають значні прогалини з теми;

-         навчальні – для учнів, які мають проблеми із засвоєнням матеріалу; можуть мати випереджальний характер, тобто готувати учнів до сприйняття складної теми на майбутньому уроці;

-         розвивальні – для поглиблення знань учнів, залучення їх до пошукової діяльності;

-         коригуючі –  для усунення прогалин у знаннях, уміннях учнів;

-         контролюючі –  для контролю і аналізу знань;

-         комбіновані –  для індивідуальної роботи з декількома учнями (можливе проведення заняття і для різновікової групи дітей). Вчителем здійснюється індивідуальна робота з кожним учасником.

При ефективному використанні ДІЗ відкриваються можливості щодо подолання неуспішності, формування у більшості учнів стійкої цілісної системи знань. На ДІЗи запрошуються учні, які мають прогалини в знаннях,відсутні на уроках з поважних причин або бажають підвищити рівень навчальних досягнень з предмету. Розвиваючі ДІЗи зазвичай проводяться з майбутніми учасниками предметних олімпіад, конкурсів і переслідують мету допомогти їм глибоко осмислити навчальний матеріал.

Заліки

        Контроль знань учнів 5-11 класів рекомендується проводити у вигляді заліків (тематичні, четвертні, семестрові).

 Залік – це особлива форма цілісного контролю знань як за увесь семестровий ( піврічний ) курс – семестровий залік, так і за певними темами наприкінці – тематичний залік. Сумлінна підготовка до заліку і  відповідальне його проведення створює передумови в учнів ґрунтовних знань з певного предмета або його розділу. А обов’язковий тематичний підсумковий контроль сприяє формуванню в учнів свідомого рефлексивного ставлення до своєї навчальної діяльності. Формується установка на активне  досягнення позитивного результату ( заохочення встигаючих, можливість поліпшити свою успішність на ДІЗ або перездати залік). Особливо важливе значення в цій системі має проведення підсумкового заліку, який треба педагогічно і психологічно добре підготувати. Заліки проводять з урахуванням наявних методичних рекомендацій.

         Можливість отримати допомогу вчителя під час ДІЗ, а також перездати залік створюють між учителем і учнями ситуацію взаємної зацікавленості і впевненості в успіху, розвивають стосунки співробітництва. До того ж, семестрово – блочно – залікова система дає можливість у другому триместрі не викладати деякі навчальні предмети ( крім екзаменаційних предметів).

         Отож, така система організації навчального процесу сприяє досягненню більш значимої освітньої мети. Впровадження СБЗН має сенс лише в тому разу, коли педагогічний колектив для досягнення мети не лише змінює організацію навчального процесу, а й використовує будь – які інші наявні можливості.

Великий плюс при заліках має організація само- і взаємного контролю. Залучення учнів до організації і проведення контролю знань через коментування відповідей, участі у семінарах, змаганнях, розвитку навичок об'єктивності в оцінюванні результатів.

Формування динамічних груп  за моделлю предметно-урочної диференціації (гнучкий склад класів) під час навчання окремих предметів (в 5-11 класах)

Принцип гуманізації сучас­ної освіти передбачає зосередження уваги до особистості кожного учня, створення умов, необхідних для розвитку закладених природою за­датків. Одним із можливих шляхів його втілення є диференціація осв­іти. 

Пильна увага до кож­ного учня, ретельне та всебічне вивчення його навчальних можливос­тей, визначення на цій основі ефективних умов розвитку зумовлюють істотні зміни в органі­зації навчально-вихов­ного процесу.

Індивідуалізація на­вчання передбачає робо­ту вчителя одночасно з різними групами учнів. Така форма організації навчання вимагає роз­робки до кожного уроку завдань різних ступенів складності, використан­ня різних критеріїв оці­нювання, проведення додаткових занять з відста­ючими учнями з урахуванням аналізу при­чин їх неуспішності. Якщо вчитель цього не робить, то він ставить у невигідне становище всіх учнів, і сильних, і слаб­ких. Сильні учні втрача­ють інтерес до засвоєння знань, якщо педагог по­яснює матеріал, повто­рюючи одне і те саме по кілька разів. Слабкі учні, у свою чергу, перестають слухати пояснення вчи­теля, якщо матеріал ви­кладається на більш складному рівні, ніж це доступно їх розумінню.

Навчання, у ході якого усім дітям ставляться однакові вимоги, нехтує індивідуальними особливостями дітей.

Перед школою постає завдання організувати навчання таким чином, щоб навчання було диференційоване та індивідуальним .

Створення динамічних груп— це така організація навчального про­цесу, при якій створюються умови, які дають змогу кожному учневі розкрити всі свої потенціальні навчальні можливості. 

Ефективність такої форми навчання полягає в тому, що:

-         навчання кожного учня на рівні його можливостей;

-         у вчителя з'являється можливість допомагати слабкому, приділяти увагу сильному.

-         з'являється можливість більш ефективно працювати з важкими учнями, погано адаптуються до суспільних норм.

-         реалізується бажання сильних учнів швидше і глибше просуватися в освіті.

-         підвищується рівень Я-концепції: сильні затверджуються у своїх здібностях, слабкі отримують можливість відчувати навчальний успіх, позбутися комплексу неповноцінності.

-         — вона забезпечує високу пізнавальну діяльність, активність учнів;

— підвищує результативність процесу навчання;

— у групі, де зібрані однакові діти, дитині легше вчитися.

Застосовуючи цю форму, треба враховувати:

а) індивідуально-психологічні особливості учнів;

б) рівень готовності учнів до навчання;

в) характер та обсяг навчального матеріалу. Відносини між учителем та учнями за цією формою навчання ґрунтуються на принципах співпраці.

Організація динамічних груп

Динамічні групи діють в паралелях  5 - 11 класів, з таких предметів: українська мова, математика, англійська мова, фізика, хімія, інформатика.

Склад груп розрізняється ступенем засвоєння учнями предмету на момент формування групи.На основі аналізу річних оцінок, рекомендацій вчителя-предметника, анкетування учнів, батьків  кожна паралель класуоб’єднується в динамічні групи: одна група – учні - група базового стандарту, друга група - стандарт +.

Склад динамічної групи підбирається таким чином, щоб максимально реалі­зувалися навчальні можливості кожного члена групи.

Склад динамічної групи не є постійним. Кожний учень за результатами  семестрового оцінювання,рекомендацій вчителя-предметника   може перейти із однієї групи до іншої.

Основним компонентом навчання має бути зміст. Дана форма навчання передбачає різнорівневу подачу змісту навчання.Використовується різні форми, методи і прийоми навчання, відповідно до рівня групи. При цьому створюються педагогічні умови для включення кожного учня в діяльність, що спирається на рівень актуальності і відповідну зоні його найближчого розвитку, що забезпечує йому досягнення рівня засвоєння навчального матеріалу відповідно до його пізнавальними можливостями, здібностями, але не нижче мінімального рівня. Максимально наближується процес навчання до оптимальної моделі, коли кожен учень працює у зручному для нього темпі, манері, що відповідають його загальній підготовці, здібностям, обсягу оперативної пам'яті, рисам характеру та емоційному стану.

Формування динамічних груп  за моделлю предметно-урочної диференціації (гнучкий склад класів) під час навчання предметів допрофільної спрямованості (в 8-9 класах)

Динамічні групи за моделлю предметно-урочної диференціації під час навчання предметів до профільної спрямованості формуються з метою:

1. Конструювання освітнього середовища розвитку учнів;

2. Побудови освітнього процесу з обліком індивідуальних вікових, психологічних і фізіологічних особливостей учнів;

3. Вироблення в учнів якісних освітніх компетентностей шляхом зниження психологічного напруження, раціонального розподілу навчального навантаження, свідомого вибору глибини вивчення шкільних предметів . 

4. Формування готовності до саморозвитку на основі мотивації до навчання і пізнання, усвідомленому вибору і побудові подальшої індивідуальної траєкторії утворення.

Модель діє в паралелях 8-х та 9-х класах. Вся паралель 8-х та 9-х класів об’єднуються. Всі учні вивчають базові предмети на рівні стандарту. За результатами діагностики практичного психолога, рекомендації оформляються рішенням психолого-медико –педагогічної ради (виявлення нахилів, здібностей, інтересів та бажання учнів) формуються динамічні групи під час вивчення предметів певного циклу. Для кожного предмету складається окрема навчальна програма підвищеного освітнього рівня. Так, предмет на рівні стандарту вивчають усі учні, один урок динамічні групи одночасно розходяться на предмети підвищеного рівня.

Склад груп міняється в залежності від предметів диференціації та бажання учнів.

Кількість годин на поглиблене вивчення предметів може бути збільшена за рахунок варіативних годин навчального плану та додаткових індивідуальних занять.

Прогнозування перспективи розвитку СБЗ

системи навчання

1. Блочна побудова процесу навчаннязнижуєбагатопредметність.

2. Підвищення якості освіти

3. Позитивним є скорочення часу відводиться на уроці на так звані організаційні моменти, оскільки, як правило, протягом дня проводиться два-три уроки з одного предмета (абсолютна більшість опитаних позитивно оцінюють регулярність проходження двох-трьох уроків з предмету в день і збільшення числа їх протягом тижня вдвічі порівняно зі стандартним навчальним планом). 
4. Проведення в день двох-трьох уроків по одному і тому ж предмету передбачає зміну методики викладання - збільшується час для всіх видів навчальної діяльності учнів на уроці. Отже, укрупнюються одиниці змісту навчального матеріалу.

 У ході впровадження СБЗ системи навчання докорінно зміниться методика проведення уроку. Тим більше, що він став спареним.

            Його відрізняє реалізація таких принципів:

      1. Принцип підвищення ваги теоретичних знань і глибини матеріалу, що вивчається.

Це висока науковість змісту матеріалу уроку. Вчитель співпрацює з учнями в процесі формування понять, спирається на їхню активність, самостійність.

2.      Принцип навчання на високому рівні складності.

Структура уроку та методика його проведення оптимальні. Вчитель умілостворює проблемні ситуації, розвиваючи мисленнєву діяльність учнів, яка приводить знання у цілісну систему. Вчитель виконує роль посередника, постійно активізуючи інтелектуальну та емоційно – вольову сферу особистості учня, вказує пізнавальну перспективу.

3.      Принцип навчання в швидкому темпі.

Урок побудований раціонально. Вчитель використовує інтенсивні методироботи, направлені на формування в учнів основних понять. За допомогою розв’язання різних завдань знання переходять в уміння та навички.

4.      Принцип свідомого процесу навчання.

На уроці мають місце покладання мети, мотивація, сформована позитивнаустановка на діяльність. Учитель сприяє постійній рефлексії учнями процесу пізнання нового матеріалу.

Отже, семестрово – блочно – залікова система навчання пропонує змінити стару, невиправдану форму освіти на освіту, яка дійсно сформує  Особистість.